Історії, які ви нам довірили
Проживаю з чоловіком, одна дочка знаходиться поруч, є троє онуків. Інша дочка в Алчевську, там теж є внучка. Три роки з ними не бачилися, а зв'язок такий, що постійно переривається.
До війни було нормальне життя, можна було вільно їздити до родичів, а зараз такий стан, що не хочеться жити. Чоловік осліп, через нерви я теж не годжусь, все болить. Кожен день відчуваємо стрес.
В основному сиджу вдома, виходжу тільки на ринок за продуктами. Майже кожен день чуємо стрілянину, але до неї ми вже звикли і перестали звертати увагу.
Дуже лякали моменти, коли люди ховалися від вибухів і куль, коли ми готували притулок і зносили туди необхідні речі.
Мрію побачитися з рідними, спілкуватися з дітьми без обмежень. Хочеться миру і тиші, щоб на старості жити спокійно.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
