Історії, які ви нам довірили
«У нас не було думок, що росіяни прийдуть до нашого міста. Ми думали, що все пройде повз», - розповідає Єлизавета Кривенко з Полог. Каже, що щойно до міста увійшли російські війська, то відразу зникли світло, вода, газ та мобільний зв'язок. У магазинах не стало продуктів і людям довелося виживати лише на тих запасах, які вони мали. Населений пункт почали сильно обстрілювати, і дівчина чотири дні не виходила з дому. "Емоційно було дуже важко, коли ми лежали на підлозі і не розуміли, чи прилетить у наш будинок чи ні" - згадує вона. Одну її знайому вбило на вулиці уламками. Ліза каже, що ходити вулицею було дуже страшно. По-перше, тому що снаряд міг прилетіти будь-якої миті, а по-друге, тому що окупанти могли зупиняти місцевих мешканців та перевіряти документи. Щоб не привертати увагу, дівчина вдягала на себе весь старий, брудний одяг та вішала білі пов'язки на руки.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
