«Ми до останнього сиділи, а вирішальним моментом стало, коли стали над нами ракети літати»

«Ми думали, що окупанти постріляють і підуть, а вони залишилися там», - згадує Діана Юрченко з Полог. Про те, що почалася війна, їй повідомив син, який служить у ЗСУ. Каже, що коли їхнє місто окупували російські військові, то перебувати там стало дуже страшно. У місті не було продуктів та хліба і людям не було чим годувати дітей. А коли село почали обстрілювати, то десятирічна донька Діани дуже злякалася. Тож сім'я вирішила виїжджати на підконтрольну територію. Але бензину вони мали, щоб заправити лише одну машину. Тому другу вони підчепили на трос і так виїжджали з Пологів. Говорить найстрашніше було проходити російські блокпости, а коли вони побачили українських військових, то дуже зраділи.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/