«Мої мама, вітчим і менший брат досі в Маріуполі»

Мені 19 років. Я жила в Маріуполі. Про початок війни дізналася від свого хлопця з Києва. Була шокована й налякана. Через три дні останнім потягом виїхала в Київ. Мій хлопець пішов у Територіальну оборону, а я намагалася вижити у чужому місті. Згодом виїхала у Львів. Дуже вдячна волонтерам, які допомагали мені там.

Мої родичі й друзі виїхали з Маріуполя упродовж березня і квітня.

Мама, вітчим і менший брат досі в місті. Вони виїжджали на деякий час до родичів вітчима у росію. Виїхали за тиждень до того, як їхній будинок потрапив під обстріл. Згодом повернулися.

Хочеться, щоб війна закінчилася якомога швидше. Хочу будувати своє життя в Україні. Налаштована допомагати відбудовувати Маріуполь.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/