24 лютого я знаходилась у Харкові, навчалась на третьому курсі в університеті. Прокинулась вранці від сирен, від гучних вибухів. Я не могла повірити в те, що почалася війна. Я дуже боялась літаків, які хаотично бомбили житлові будинки. Мої друзі загинули.
Я виїхала з Харкова після масованих обстрілів міста, мені стало дуже страшно. Зараз я живу у своїх знайомих на Сумщині, саме тут знайшла роботу. Звісно, грошей не вистачає, тому рятує гуманітарна допомога.
Мені б дуже хотілося повернутись до Харкова, закінчити навчання. Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Я вірю в ЗСУ: наш народ дуже сильний. Перемога обов’язково буде за Україною!
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.