"Моєї школи вже нема, снаряд влучив самісінько в мій клас"

Добрий день, Миколаю! Пише тобi Русланчик, переселенець з міста Торецьк Донецької області Бахмутського району. Зараз я живу з моїми братиками та батьками в селі Кам'яна Чернівецького району. Тут я навчаюсь у школі в другому класі.

Дуже скучив за рідним будинком та рідною школою. Моєї школи вже нема, снаряд влучив самісінько в мій клас, я довго плакав. Моя домівка теж постраждала, а татова майстерня зовсім в тщент. Грусно, але тут у мене з'явились нові друзі, теж переселенці, ми граємо у вільний час. Тому на Різдвяні свята дуже мрію про більярд, щоб я грав з братиками та друзями.

А ще хочу щоб скінчилась війна, хочу додому. Тут красиві ліси, гори, але вдома теж красиво та рідне все..

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/