Історії, які ви нам довірили
Моя сестра загинула у Харківській області, її дочка переїхала жити до мене. До березня 2022 року я не знала, що з нею. У Слов’янську також були обстріли.
Виживала, як могла. Не було світла та газу. Місто було паралізоване перші місяці.
Зараз я чекаю тільки миру. Нехай війна закінчиться.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Слов'янськ
Місце подій:
Слов'янськ
Дата інтерв'ю:
17.01.2024
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Текст
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
