Історії, які ви нам довірили
Туркіна Ірина, учениця ЦДЮТ МАН Секція "Літературна творчість"
Вчитель, що надихнув на написання есе - Василенко Оксана Миколаївна
Чому бути українкою – це моя суперсила?
Людина, напевно, приходить у цей світ з певною програмою та завданням. Інакше й бути не може! Бо життя тоді стало б безглуздим та одноманітним… Сім’я, родинне виховання – це та основа, від якої залежить майбутнє людини її генетичний код.
Ідентичність бере свій початок, мабуть, із слабкості людської натури. Люди не могли вижити одні в природі.
Так, природньо, сформувалась перша колективна ідентичність – родина, нація, держава. Кожен народ, соціальна група, мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть.
Моя родина – це моя фортеця! Мої дідусі й бабусі освічені, знають і бережуть українські традиції. Бабуся Ольга – гарно вишиває рушники, а дідусь Іван – майстер на всі руки та мудрий порадник для батьків і для мене. Я пишаюсь тим, що українка, що можу ходити в гості до знайомих, сусідів у будь-який час і вони завжди раді мені. Такі вже ми українці гостинні!
А природа моєї України – це безмежні колосисті поля, вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки та синьоокі озера, різнобарвні луги та затишні гаї, мальовничі села та великі міста. Де ще у світі є така краса? Де ще так заливисто витьохкують солов’ї, а пшеничне поле зливається із синню погожого неба, разом витворюючи кольори національного прапора?
Літо, зазвичай, проводжу у бабусі в селі, тому добре знаю, як ароматно пахне хліб, випечений на дровах у великій печі, як вранці холодні крапельки роси лоскочуть босі ноги, та як кіт Тимко тихо муркоче біля мисочки з свіжим молоком. Ці теплі, радісні спогади залишаться на все життя. У цьому і є сила моєї нації! Моя суперсила!
Я - учениця десятого класу, але через рік-два - продовжувач прекрасних і величних традицій своїх дідів, батьків, і творець майбутнього!
Для мене бути українкою, в першу чергу – це знати українську мову, бо від початку великої війни українська остаточно стала мовою свободи, опору та гідності…
Я ніколи не залишу Україну! Я тут народилася, мені тут усе рідне і миле! Я хочу навчатися на лікаря-стоматолога, щоб лікувати українців. Так я бачу своє призначення, свою програму дій.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
