Історії, які ви нам довірили
Війна, яка розпочалася у 2014 році, зруйнувала життя нашої родини. Ми жили в окупації до 2017 року. Моя дитина бачила кров і страждання простих людей під обстрілами. Кілька разів поверталися, бо не могли знімати житло у Дніпрі. Ми багато років не бачимо наших рідних, які залишилися на окупованій території. Наші друзі роз'їхалися по всьому світу. Дитина не бачить єдиних бабусю та дідуся. Після того, як біля нашого дому почали стріляти з системи залпового вогню Град, донька стала тривожною, часто плаче, не вміє справлятися з емоціями, боїться темряви і шуму. Перевіряє постійно ввечері чи зачинені двері. Вона стала боязкою і невпевненою. Після того, як нас залишив батько дитини, стало ще важче. Немає опори на батька. Шокуючим було: атмосфера страху і залякування від збройних угруповань, озброєні автоматами люди на міських вулицях, проїзд військової техніки біля дитячих садочків, відсутність сховищ та укриттів, перебування у мокрому темному, холодному підвалі з маленькими дітьми. Нам не вистачає коштів на їжу та медикаменти.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
