Були вдома, спали. Розбудили вибухи. Відсутність води, зв'язку. Ми виїхали на роботу і не змогли повернутися додому, село було окуповане. Довелося жити в підвалі офісного приміщення. Мій син втратив батька. Всі речі лишилися в квартирі, яку пограбували та зруйнували.
Те як люди в більш спокійних регіонах допомогали переселенцям, зустрічали прямо на вокзалі, надавали безкоштовне житло, годували. Це вразило. Робота є. Працюю диспетчером, змінювати професію не планую.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.