«Мій друг загинув у Салтівці разом зі своєю 14-річною сестричкою»

Я все життя мешкала у Харкові. Два роки я була на інвалідному візочку, біготня з підвалу до нашого поверху, переїзди давалися дуже важко. Я не встигла придбати необхідні ліки. Допоміг чоловік, який мешкає у нашому будинку, та служив у ТРО, їздив у Полтаву та купував останні.

Ми тільки через півтора роки змогли відновити бізнес. Я мешкаю разом з родиною, але були часи, коли ми жили то разом, то окремо. У травні 2023 року я вийшла заміж. Тепер мріємо відгуляти весілля вдома, у Харкові.

Навчаюся та працюю на себе. Допомагаю мамі з бізнесом.

Мій найкращий друг мешкав на Салтівці. 27 лютого він написав, що все буде добре. І через декілька годин загинув разом з маленькою сестричкою. Йому було 19, а сестричці – 14. Його мати з сестрою вийшли на пошуки їжі, думаючи, що вдома дітям буде безпечніше. Через місяць повісилася його матір. Батька не було…

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/