«Мій чоловік під обстрілами стояв по вісім годин у черзі за памперсами»

Коли почалася війна, моїй дитині був рік і чотири місяці. Зовсім маленьким він дізнався, що таке війна, хоча, звісно, нічого ще не розумів. З перших днів вторгнення почалися масовані обстріли. Магазини і аптеки майже не працювали. У мене не було дитячого харчування та памперсів. Мій чоловік по вісім годин стояв у черзі, аби придбати все необхідне для дитини. Чоловік бачив, як гинуть люди, летять ракети, але іншого виходу не було.

Через місяць життя під обстрілами ми виїхали з Харкова. Приїхали до Полтави, так тут і живемо. Я сподіваюсь, що скоро повернусь додому та майбутнє моєї дитини буде мирним – це моя найзаповітніша мрія.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/