Історії, які ви нам довірили
До війни я жила у Вугледарі. У перший день війни в місті почалися масовані обстріли. Під час прильоту ракети у лікарні загинуло багато людей.
Моя родина – це я, бабуся і батько. Під час бомбардувань всі разом жили у підвалі. Харчувались із запасів їжі. У місті не працювали магазини та аптеки.
Більше за все мене шокували палаючі будинки. Боляче було на це дивитись.
Дев’ятнадцятого березня я з родиною виїхала з міста. Будинку, де жила, вже немає. Він повністю згорів. Повертатись мені нікуди, тож залишаюсь поки що в Полтаві. Сподіваюсь, що війна закінчиться якнайшвидше. Я хочу поїхати до рідних в український Донецьк.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
