Після початку війни я постійно чула вибухи у Краматорську. У травні 2022 року снаряд розірвався біля мого будинку, знесло дах та вікна. Я переїхала до сестри у Билбасівку, бо залишатись у розбитому будинку було неможливо. Так удвох і живемо.
Поки все нормально, всі комунікації працюють.
Я досі не можу спокійно спати, постійно перебуваю у стресі. Кому ця війна потрібна? Я не хочу ніякої допомоги, аби припинили стріляти. Сподіваюсь, що все буде добре.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.