"Мій братик був чуйним, спокійним, тихим"

Життя Олександра Терещука обірвалося 2 березня 2022 року. Тоді російська армія бомбардувала житловий будинок на вулиці Центральній, 359 у селищі Бородянка на Київщині. 13-річний Сашко з батьками якраз перебував там – у їхніх друзів, родини Пісковців.

Поряд із хлопчиком загинули мама Ілона і батько Ігор, а також друзі родини. Той обстріл відібрав життя понад двох десятків людей.

«Вони ховались від обстрілів спершу у піцерії, але там почалася пожежа, і вирішили піти до друзів, де було світло, планували зарядити телефони… Самі ж мешкали неподалік – у пʼятиповерхівці, яка залишилась цілою», – розповіла сестра Сашка, Марина Сапсай.

Сашко народився у Бородянці. Навчався у місцевому ліцеї №2. Обожнював компʼютерні ігри і гарно знався на техніці.

«Мій братик був чуйним, спокійним, тихим. Я завжди казала, що це – дитина, поцілована янголом, настільки він був добрим і світлим хлопчиком», – додала Марина.

Олександра Терещука поховали на кладовищі у Бородянці за кілька днів після того, як ЗСУ звільнили Київську область від окупантів. У нього залишилися сестра з чоловіком, племінники та дядько.

Історія з instagram каналу Victims of russia.