Через війну я з дитиною 8 років на той момент, виїхала з двома рюкзаками і маленькою кішкою. Ми залишилися без домівки, без минулого життя. Без нічого.
Моральний стан був важким, ледве адаптувалися. Донька тяжче. Зараз вчиться у школі, сумує дуже за домівкою. Найбільш боляче те, що все це бачить моя дитина.
Коли ми приїхали до Луцьку, нам дуже допомагали звичайні люди і волонтери. Тому гуманітарної катастрофи не відчули.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.