Вперше з 24 лютого Анастасія спокійно заснула у коридорі вагона, який ніс її з охопленого півкільцем ворогів Києва. Вона лежала на підлозі, під головою був рюкзак, попереду – незрозумілі перспективи. Довгий шлях закінчився у Берліні. Однак вона надала перевагу поверненню додому. Прийшла працювати у ДТЕК, щоб допомагати іншим розвиватись. "Не можна втрачати віру", – каже Анастасія.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.