Тетяна Вішинська

"Ми з сусідами співали. У мене є бубен. Я грала на ньому, коли були обстріли"

Під час повномасштабного вторгнення Тетяна жила у Кальміуському районі Маріуполя. Прокинулася від вибухів.

"Аби вижити, потрібна була акумуляція всіх ресурсів життя. І ми з сусідами співали.

Я бачила розстріляну школу. Спалені танки. Ми мали стати на захист людських цінностей. Інші мають поважати твої кордони. Але я не знаходила тих слів, які б могли достукатися до свідомості людей.

Найстрашніший день - розлучення з рідними. Мій друг - волонтер. Разом із ним ми привезли людям продукти. І Сергій сказав, що треба їхати. Місто в окупації. В мене вціліла квартира, але я не хочу жити з окупантами.

Я взяла дивні речі: красиву сукню, сапоги, і поїхала за рідними. Але мама виїжджати відмовилася. Вона не могла знайти кішку: “Хто буде її годувати, якщо я поїду?", - розповіла жителька Маріуполя Тетяна.