Історії, які ви нам довірили
Я живу в місті Охтирка Херсонської області. У мене є син. Він навчається в сьомому класі. Коли почалася війна, я відправив його на евакуаційному автобусі в Полтаву. Звідти теща забрала його в Херсонську область.
Зі мною залишилися діти брата. Під час авіаобстрілів ми сиділи в погребі. В ньому було сиро й холодно. Продуктів нам вистачало, бо була гуманітарна допомога.
Шокувало, коли нас бомбили з літаків. Це відбувалося цілодобово. Вночі ми навіть не встигали вдягнутися: у чому були, в тому й бігли в погріб.
Як відігнали росіян, стало спокійніше. Хоча навіть після цього на околицях міста деякий час була стрілянина.
Я впевнений, що перемога за нами. Україна буде процвітати.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
