«Ми розповідали дітям, що потрібно робити у випадку вибуху»

З початком війни родина Соловйових раділа навіть дощу, бо дощова вода була і для пиття, і для прання, і для вмивання. 

24 лютого 2022 зранку я збиралася на роботу, був увімкнений телевізор, Володимир Зеленський повідомляв на кожному каналі, що розпочалася війна. Не вірилося... Та через п’ять хвилин надійшло повідомлення у робочу вайбер-групу, що відбулося вторгнення на територію України, і занять сьогодні не буде.

В перші дні війни зникло світло та вода. Було холодно. Я живу разом з неповнолітнім сином, тому нас забрав брат, який сам прийшов до брата своєї дружини. Ми разом, трьома родинами, жили в будинку. Хлопці поставили саморобну пічку, і ми грілися біля неї. Страшно було за дітей. Весь час розказували їм, що потрібно робити у випадку вибуху.

Зникло світло і електроенергія, тому всі наші стратегічні записи продуктів в холодильнику швидко псувалися. Магазини були зачинені. Через деякий час почали відчинятися, та вибір вже був невеликий. Хліб ми пекли самостійно у газовій духовці. Води також не було. Тому раділи дощу, бо в такий час можна було навіть помитися і випрати одяг. Коли увімкнули світло, то люди, у яких були колодязі, ділилися водою. Спільними зусиллями готували їжу на всіх.

Коли їхали люди з Маріуполя, ми їх зустрічали, розміщували, годували та надавали посильну допомогу. І один хлопчик каже: «Я навіть не думав, що люди такі добрі». Це було дуже приємно.

У зв’язку з війною нам з сином довелося виїхати в Запоріжжя. Я працюю вчителем у школі. І надалі планую працювати в українській школі в онлайн-режимі.