Історії, які ви нам довірили
Ми жили у Краматорську на Донеччині, моя родина, це троє дорослих та онук. Коли прилетіло по 15-й школі, ми виїхали до села у Харківській області до родичів. Труднощі були у коштах, бо на той час донька отримувала 860 гривень на дитину і мати моя - пенсію, коштів не вистачало платити нізащо. Гуманітарну допомогу ми не отримували. Ми пробули у родичів два місяці і вирішили повернутися додому. У Краматорську донька стала отримувати допомогу на себе та дитину. Ми дуже економили, щоб дитина була не голодна, нам допомагали сусіди. Іноді дуже страшно, але тримаємося, коли приїхали додому, то наша квартира постраждала частково, живемо без скла у вікні й пошкоджений балкон. Приємних моментів не було, постійно були проблеми, захворіла мати, положили у лікарню кардіологію й підлікували. Працюю викладачем, мій комп'ютер поламався, для роботи потрібен ноутбук, але я не можу його купити.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
