У ніч перед повномасштабним нападом Ірина не могла заснути, каже, було відчуття, що щось станеться. Близько п'ятої ранку вона почула вибухи — стало зрозуміло, що почалася війна. Ірина зі своїми дітьми спочатку залишалася в Лисичанську. Доводилося спати у верхньому одязі, щоб, у разі небезпеки, одразу спуститися до підвалу. Коли ситуація почала загострюватися, довелося залишити будинок та тварин і виїхати на евакуаційному автобусі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.