Історії, які ви нам довірили
"Ми йшли по трупах. Моя дитина прикрила мені очі: "Мамо, не дивися!" Синові було 12 років"
Марина Шилко та її син виходили з окупованого Маріуполя пішки. Йшли вулицями, які були повністю знищені після авіанальотів. Марина чула стогін та крики людей: їх привалило у підвалі багатоповерхівки. Та допомогти їм нічим не могла. Йшли крізь уламки. Намагались не наступати на розірвані снарядами тіла дорослих та дітей. Загиблі були скрізь.
Через кілька днів вони дісталися Бердянська, а звідки вже вибиралися на підконтрольну Україні території. Оселилася родина в Одесі, ближче до моря, яке вони втратили разом із Маріуполем.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
