«Моя подруга хотіла перенести день нашого виїзду, але я наполягла на тому, що треба їхати прямо зараз. Ми виїхали евакуаційним поїздом з Краматорська. І за кілька днів вокзал обстріляли. Якби не моя наполегливість, ми могли б там загинути», – згадує Єлизавета.
Було страшно їхати у невідомість, але дівчину підтримали друзі спортсмени та тренери. Вона займається сумо і зараз успішно виступає на змаганнях.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.