Історії, які ви нам довірили
"Ми біжимо. Я обертаюсь, а за спиною горять будинки, чуємо свист і падаємо під паркан"
переглядів: 238
"Торець квартири дивився на Сартану. Завжди страшно було спати в спальні. 24 лютого трусилися вікна. Здавалося, що стіна впаде", - згадує Ірина.
Коли розпочалися сильні обстріли, Ірина з чоловіком поїхали за її батьками. Мама встигла забрати із собою ліки, тато - пакет із документами.
"Тато в капцях. Мама у легкій куртці. За шкірку дістали їх кота Веню. У цей момент вибух. Веня тікає. Ми поїхали без нього", - каже Ірина.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Ужгород
Місце подій:
Маріуполь
Дата інтерв'ю:
16.02.2023
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Відео
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
