Наталя разом із дітьми та мамою жила на Лівому березі. Виїхати звідти змогли тільки в травні 2022.
"Будинок здригався. Враження, що складається. Ми жили на 9 поверсі. Сідали на підлогу, аби ближче було падати до 1 поверху. Вночі нас вбивали літаки. Здавалося, що стеля опускається на нас. Перший тиждень не їли, не пили.
Прильот на 8 поверх. "Град". Вирвало балкон, вікна посипалися. У нашій квартирі, де лежав мій дідусь, "град" застряг у стелі.
До початку квітня ми сиділи в підвалі. Ми виживали без світла, води, хліба. Зараз наш будинок знищений. Квартири немає. А мій дідусь помер через рік після закінчення бомбардування міста", - розповідає жителька Маріуполя Наталя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.