Історії, які ви нам довірили
Він в'їхав у спалений війною Маріуполь наприкінці березня 2022 року. У голові киянин Едуарда Синьковський постійно прокручував карту: важливо не забути, як проїхати до місця, де перебувають його діти. Ані зв'язку, ані навігаторів. Навколо тільки біженці, трупи, та розбиті будинки.
Єгору було 5 років, Мирославу – 8. Вони місяць провели у підвалах у Маріуполі. У холоді, у голоді. Там польова кухня була, готували щось. За водою ходили, ризикували. Вони вже були приголомшені цими постійними вибухами, це була стресова ситуація.
Едуард знайшов синів біля багатоповерхівки. П'ятирічний Єгор та восьмирічний Мирослав їли приготовану кимось на багатті їжу.
Їхня мама, колишня дружина Едуарда, загинула під час ракетного обстрілу в перші тижні російського вторгнення. Родичі жінки не мали змоги повідомити про це відразу.
Едуард виїхав із Києва до Маріуполя, як тільки-но отримав смс. Було складно. Адже він довгий час виборював життя, проходив складну реабілітацію. І тут — почалася повномасштабна війна.
Та навесні 2022 року Едуард зміг врятувати не лише своїх синів. Чоловік вивіз з маріупольського пекла ще кілька родин.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
