У Харкові я жила під обстрілами. Моїй дитині на початок війни виповнився всього один рік. Я все ж таки сподівалась, що війни не буде та мені не доведеться виїжджати з рідної домівки.
Мене шокують обстріли, ракети та прильоти снарядів у житлові будинки. Я постійно хвилююсь за свою дитину.
Мій вітчим захищає країну. Сподіваюсь, він повернеться живим після закінчення війни. Майбутнє України я бачу процвітаючим.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.