«Мене перехоплює подих, коли я споглядаю ліси, поля, ріки, озера, гори України»

Онищук Вероніка, учениця 9 класу гімназії №15 Полтавської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Семенова Таміла Юріївна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Кожна нація світу має свої досягнення, скарби, знахідки, цінності, котрими пишаються люди. Моя Батьківщина не є виключенням. Найголовніший скарб нашої країни – мова. Я вважаю її головною цінністю, що має і повинен берегти кожен українець. Вона вишукана, мелодійна, неповторна, унікальна, з присутньою легкістю у словах.

Змалечку матері та бабусі привчали дітей любові до рідної мови за допомогою народних казок, колискових, байок, пісень, що збереглися до сьогодні і є скарбом вічності.

Культура нашого краю цікава та загадкова, не всі її таємниці є наразі розкритими: написано безліч класичних творів, що не втратили своєї актуальності і зараз, створено багато вишуканих виробів з глини та зшито з красивими візерунками одягу, що зберігається у музеях. А моїми найулюбленішими роботами, що створив український народ, є музичні інструменти.

Кобза, бандура, басоля, на мою думку, перевершують у звучанні закордонні скрипку, гітару, віолончель. Наша музика здатна розповісти трагічну і веселу історію, якщо опиниться у руках справжнього майстра.

Природа розташувала українські землі у родючих місцях. Не кожна країна може похизуватися тим, що має ґрунт, який є найпридатнішим для вирощування різних культур. Саме тому ми ділимося чорноземом з іншими націями, котрі цього потребують. Наші землі не тільки родючі, але ще й дуже гарні. Мальовничі краєвиди моєї Батьківщини милують око українців щороку, і ними не можливо перестати насолоджуватися.

Мене перехоплює подих, коли я споглядаю ліси, поля, ріки, озера, гори України. Іноді хочеться стати художницею, аби зобразити усю чарівність природи. Проте ніякі фарби не зможуть точно передати красу навколишнього середовища мого краю.

Українці впродовж останніх двох років змогли довести незламність духу та єдності. Ми щодня не втрачаємо надії на перемогу, продовжуємо вірити у можливості наших воїнів. Завжди готові підтримати одне одного, поділитися своєю добротою з іншим, і не важливо, в яку пору та час. Я пишаюся мужністю хлопців, котрі, не дивлячись на свій юний вік, йдуть захищати Батьківщину. Люди не перестають любити рідний край навіть тоді, коли у нас є багато руїн.

Український народ є мужнім, сильним, незламним та єдиним. Незважаючи на всі небезпеки, котрі довелося спіткати, ми продовжуємо триматися разом, плануємо відбудовувати рідну країну, готові робити усе, аби нарешті був мир на нашій землі.

Українці – талановиті! Художники, письменники, артисти, танцівники, фотографи, незважаючи на скрутні часи, продовжують займатися улюбленою справою та ділитися нею зі світом. Ці люди варті захоплення, адже не всі здатні після тяжких днів знову відновити свою діяльність та розвиватися у ній далі.

Найбільша сила української нації в тому, що ми є незламними духом та сильними душею. Нашу віру в найкраще неможливо подолати, бо коли всі єдині, ніщо і ніхто не зможе зруйнувати мужність.

У мене є багато ідей, що мають допомогти здобути перемогу Україні. Однією з них є добровільне волонтерство, яким ми займаємося разом із друзями. Мені не подобається стояти осторонь, нічого не робити та не змінювати, коли довкола нас живуть люди, котрі потребують допомоги. На мою думку, варто знаходити будь-які способи для допомоги нужденним. Не важливо, чи це буде зшитий теплий одяг, чи приготовлена гаряча їжа, що зігріє.

Можна навіть просто вислухати самотню людину, що пережила страшні події, у якої через це болить душа, але вона не може про це нікому розповісти. Роль слухача – це вже допомога, що неодмінно буде оцінена, проте не у фінансовому плані, а в моральному. Не варто забувати, що коли ти хочеш справді надати допомогу нужденному, то роби це від щирого серця, а не задля винагороди.

Впевнена: якщо більше підлітків, молоді почне допомагати людям, буде організовувати різні благодійні аукціони, ярмарки, або, можливо, братиме участь у марафонах для зборів коштів на дрони, то вони наблизять нашу перемогу. Для мене бути українкою є моєю суперсилою, тому що я вільна, горда, незалежна, сильна, нескорена, як і мій народ.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/