Я з дітьми вимушена була виїхати з міста , тому що не витримували обстріли, вони були кожного дня. Найшокуюче було, коли поблизу завода, в який потрапив снаряд, мої діти сказали: "Мама, я не хочу вмирати..."
Складно було переїхати у інше місто, зібрати речі, покинути все життя та виїхати. Нам ніде було жити, діти хворіли.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.