Історії, які ви нам довірили
«Ми всі ходили як зомбі, з неживими очима, виснажені та похмурі, ніхто один на одного не дивився», – згадує мешканка Маріуполя Мері Адамова. Життя перетворилося на суцільний фільм жахів. Місто росіяни обстрілювали із усіх видів озброєння. Найстрашніше було, коли ворожі літали літаки та скидали бомби. Люди гинули у чергах, у власних дворах і біля джерел води.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Оріндж
Місце подій:
Маріуполь
Дата інтерв'ю:
12.02.2024
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Відео
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
