Історії, які ви нам довірили
Мені 60 років. Я з Дніпра, працювала в поліклініці.
24 лютого був важкий день. До мене зателефонували і сказали, що війна почалася. Я нічого не розуміла: що робити і як бути далі. Я весь час була вдома, бо в мене мама стара і лежача.
Найважче – це страх. А так щоб дуже великих труднощів - то не було. Те, що декілька днів не було світла, води - то це можна пережити. Були проблеми тільки з медикаментами, а харчі нам давали. Мені і у Фонді Ріната Ахметова допомагали. Давали продуктові набори.
Кожен приліт - це шок. А ще я звикла, що діти і онуки біля мене, а зараз вони виїхали.
Спочатку думала, що швидко все закінчиться, а зараз не знаю. Звісно, хочеться, щоб швидше. Кожного ранку прокидаюсь і чекаю, що скажуть: «Перемога!».
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
