Історії, які ви нам довірили
Мені 62 роки. Маю чоловіка, двох дітей і внучку. Жила в місті Балаклія Ізюмського району Харківської області.
Коли почалися обстріли, я з донькою і внучкою сиділа в погребі. Ми виходили, лише щоб купити хліба й приготувати їсти.
16 березня виїхали в Полтаву. Однак там було дорого винаймати житло, тому переїхали до сестри в Запоріжжя.
Чоловік мешкав у своєї мами. Перед евакуацією я відвезла йому собак. Згодом він також виїхав. Дуже хочемо додому, але поки ще плануємо повертатися задля безпеки внучки. Сподіваємося, що навесні вже будемо в рідному місті.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
