Все змінилося у 2014 році, коли почалися обстріли. Найстрашніша для Ігоря Васильовича подія під час війни – смерть коханої дружини. І в його сестри нещастя – загинув чоловік. Онук ходив у перший клас, школи тоді закрили.
Багато болю та страждань довелося пережити мирним жителям. Люди втомилися від постійної небезпеки та нелюдських умов, хочуть нормального життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.