«Коли наше селище обстрілювали, ми жили у підвалах»

Колись гарне, мальовниче селище перетворилося на поле бойових дій. Коли почалися обстріли, людям довелося бігти у підвали. Тоді стало ясно, що це затягнеться надовго. Обстріли були часто, особливо у вечорі.

Під час обстрілу невістка знаходилася в пологовому будинку, а старший онук був у неї, ховалися в коридорі. Семилітня дитина говорила: «Бабуся ось так пригнись, ось так ручки, так треба ховатися.

Жінка мріє, щоб закінчилася війна та хоче зустрітися з дітьми та онуками, яких не бачила за період бойових дій.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/