Віра Вікторівна спокійно житла в мирі зі своїми рідними. З початком війни діти роз’їхалися, чоловік помер – жінка залишилася несамотні. Хоча в тяжкі часи люди стали вельми дружні і допомагали одне одному, журба по минулому щасті з родиною не дає спокою. Вона хоче, аби всі діти були поруч і жити, як раніше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.