Зоя Павлівна поховала чоловіка ще у 2006 році. У неї є син, четверо онуків та правнуки. Вона згадує тільки хороше, що було до війни.
А коли почалися бойові дії, воду постачали в цистернах, дуже складно було виживати.
Завдяки допомозі Ріната Ахметова та благодійних фондів, які привозили все необхідне, люди вижили. Вона дуже вдячна за таку допомогу. Якось до Нового року привезли шоколадні цукерки, і це було за щастя для літніх людей.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.