Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Юрій

«Тільки стрілянина – то й ховаємося»

переглядів: 693

Війна – це велика біда. У 2014 році обстріли почалися, я поїхав на Заводську. Брат потрапив під вибух, квартира під ним згоріла. Родичі загинули, друзі загинули. Багато біди війна наробила.

У перший день, коли побачив трупи, то зрозумів, як усе змінилося. Потім уже бачив військові дії на власні очі. Було дуже страшно. Вибухи, осколки летіли й усе інше. І так хочеться, щоб це швидше все закінчилося, а воно триває і триває. Не видно ні кінця, ні краю. Тільки стрілянина – то й ховаємося.

Усе змінилося на гірше. Ні газу не стало, нічого не стало. Роботу втратив – це взагалі найгірша подія в мене була. Важко стало. Дрова шукати треба, купувати все, а грошей немає, зарплати ніякої. Я інвалід другої групи – і платять мені мізер.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Мар'їнка 2014 Текст Історії мирних чоловіки обстріли втрата близьких втрата роботи безпека та життєзабезпечення робота люди з обмеженими можливостями
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій