Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ігор Єрмаков

"Його важко було впізнати: обличчя побите, сплюснуте, повіки і губи роздерті"

переглядів: 34

53-річного Ігоря Єрмакова російські окупанти катували, а потім вбили пострілом у голову. Це сталося 2 березня 2022 року у селі Андріївка Київської області.

Його важко було впізнати, обличчя побите, сплюснуте, повіки і губи роздерті

«До нас зайшли російські солдати. Ми ховалися у погребі. Вони почали стріляти по вхідних дверях. Ігор вийшов і почав з ними розмовляти. Вони говорили, що самі з Далекого Сходу, Ігор казав, що він родом із Іркутська і щоб вони не чіпали його сім'ю. Окупанти пішли, а через деякий час повернулися і забрали його. Два дні я шукала чоловіка. На колінах просила повернути хоча б тіло. Так і сталось. Через деякий час прийшов солдат і сказав йти подивитися, чи то не мій чоловік біля трансформатора? Ми з сестрою пішли. Це був мій Ігор. Його важко було впізнати, обличчя побите, сплюснуте, повіки і губи роздерті, весь у крові, руки – зв'язані за спиною. Ми перетягнули його в садок і поховали», – розповіла Тетяна, дружина вбитого.

Ігор Єрмаков був родом із Росії. У 17 років переїхав у Київ. Навчався у Національному авіаційному університеті. Мріяв бути пілотом. Проте він мав порушення мовлення і не пройшов випробування. Останні роки життя працював логістом у сфері послуг.

«Ігор не втратив віри у себе, пішов учитись на радіоінженера. Щоразу, коли у небі пролітав літак, він підіймав очі і згадував про свою найбільшу мрію. Ігор був сильною людиною. Ніколи не падав духом. Завжди підтримував нас міцним чоловічим плечем, лагідним словом, обіймами. Був добрим, чуйним, позитивним. Його жарти і сміх досі відлунюють в голові, його неможливо забути. Він був справжнім люблячим чоловіком, батьком і дідусем. У його найближчих планах було полетіти на відпочинок в Іспанію. А головне – він прагнув жити поряд зі своєю родиною», – розповіла Тетяна.

Після звільнення Київщини рідні перепоховали Ігоря, на могилі встановили пам'ятник із пасажирським літаком, на якому він так хотів пілотувати.

«Наш найрідніший, ми знаємо, що ти зараз літаєш на своєму літаку десь понад хмарами і оберігаєш нас. Вічна і світла пам'ять, ти назавжди у наших серцях, думках, душі», – додала Тетяна.

В Ігоря Єрмакова залишилися дружина і діти, онука та інші рідні.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Андріївка 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення діти перший день війни Соцмережі окупація полон
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій