Історії, які ви нам довірили
Я народилася в невеликому селищі міського типу, розташованому недалеко від кордону з Росією. Незадовго до мого випускного до нас прийшла війна, і мені довелося пропустити це важливе свято. У нашому краї був тільки один бій, він тривав день.
Я склала іспити екстерном в школі в Слов'янську, потім вступила в Таврійський національний університет імені Вернадського в Києві.
На першому курсі мені два рази видавали гуманітарну допомогу для переселенців. Це дуже допомогло, тому що грошей не було. Мені доводилося жити на 15 гривень на тиждень, поки не влаштувалася роздавати листівки після навчання.
Потроху з'явилися гроші на їжу. На другому курсі я влаштувалася продавцем в продуктовий магазин за 3200 гривень на місяць.
Після отримання диплома бакалавра я вступила до Національного авіаційного університету на бюджет, отримала диплом магістра, знайшла стабільну роботу.
Я збиралася їхати на заробітки, але перед Новим роком дізналася, що у мами рак четвертої стадії. Я привезла її до Києва, живемо разом з нею в недорогому готелі. Орендувати квартиру грошей не вистачає, вся зарплата йде на лікування.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
