"Івана можна було лише по якихось речах розпізнати"

40-річного Івана Третяка російські окупанти розстріляли у його рідному селі Перемога Броварського району Київщини.

Коли почалася повномасштабна війна, зателефонував дядько Івана, в якого померла внучка. Той із рідними поїхав по тіло в Боярку, щоби поховати її у Перемозі. Після похорону Іван планував їхати у Слов’янськ, де жили його колишня дружина з донькою. Хотів вивезти їх у західні області України.

«Але зателефонував мені і сказав, що його двоюрідному братові Юрі погано, тож він залишиться з ним ще на деньочок. Так Ваня не встиг виїхати з села, бо ми потрапили в окупацію», – розповіла мама Олена Третяк.

Дім родини дядька Івана – у центрі Перемоги, де зосереджувалася російська техніка. Коли чоловік вирішив піти додому, його разом із братом і дядьком перестріли окупанти. Зв'язали руки. Повели селом до підвалу поштового відділення. Там допитували, катували і розстрілювали цивільних. Дядькові Івана вдалося втекти під час раптової перестрілки. Івана та його двоюрідного брата розстріляли 1 березня у підвалі.

Через кілька тижнів місцевим жителям вдалося дістати найбільш уцілілі тіла і поховати їх. Івана і його брата довго не могли знайти. Окупанти їх підірвали вибухівкою. Зверху кинули важку плиту.

Тільки через півтора місяця матір викликали до моргу на розпізнання.

«Слідчий решток мені не показав. Показав жінці мого брата. Можна було лише по якихось речах розпізнати. Потім нам просто віддали мішок. Взяли ДНК, але ми не отримали результатів аналізу. Так поховали. Могилку зробили, ходимо на неї, поминаємо», – сказала Олена Іванівна через майже два роки після трагедії.

Іван Третяк був спеціалістом зі встановлення пожежних сигналізацій, останнім часом робив натяжні стелі. З дружиною розлучився, але зберіг теплі стосунки, каже мама.

«Ваня був такий добрий, чуйний, моя душа. Так радів цьому життю. Мав кругом багато друзів. Любив готувати. Приходжу з роботи, а він з вечерею чекає, з кабачків квіточки поробить… Завжди зустрічав мене на зупинці з роботи. Здається, такого не можна пережити, та якось із чоловіком мусимо триматися на цьому світі», – сказала Олена.

В Івана Третяка залишилися батьки та донька.

Історія з instagram каналу Victims of russia.