Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Марія Бухтіярова

"Іноді буде здаватися, що багато чого з минулого - нереально, але ще цікавіше те, що чекає попереду…"

переглядів: 88

Бухтіярова Марія, 9 клас, Харківський ліцей № 23

Вчитель, що надихнув на написання есе: Хорошилова Аліна Валентинівна

 "Війна. Моя історія"

Зараз, озираючись назад, я іноді сама сумніваюся, що все, що відбувалося, - реальність. І моє життя здається мені сценарієм фільму з дуже заплутаним сюжетом, картинки в якому змінюються з фантастичною швидкістю. У цьому фільмі перемішалося все: любов і ненависть, розлуки і зустрічі, горе і радість.

А ще там постійно змінюються декорації: вулиці, будинки, міста, країни. У цьому фільмі п'ятирічна дівчинка ховається з мамою в підвалі. Ховається від обстрілів, бо її рідний Донецьк окупований і місто обстрілюють.

Це вона за рік піде до школи в чужому місті і їздитиме через блок-пости, щоб хоч іноді побачити батька, бабусю з дідусем.  А ще через три роки її сім'я переїде до Харкова. І вона полюбить це місто всім серцем. Їй подобатиметься її нове життя. Дівчинка навчатиметься в прекрасній гімназії, вчитиме мови, почне писати вірші. І несподівано її вірші та короткі оповідання почнуть перемагати в різноманітних конкурсах і людям подобатиметься читати їх.

Дівчинка буде мріяти. Про подорожі, про інші країни. І загадає в новорічну ніч подорож до Німеччини. І її мрія збудеться. Лише через три місяці. Збудеться за жахливих обставин: Росія вторгнеться в Україну, її Харків бомбардуватимуть нещадно, і сорок днів вона проведе з сім'єю в підвалі. І вона знову поїде. Поїде в Німеччину. Не як туристка або студентка. Як біженка (вкотре).

Там, у Харкові, залишиться її батько, її будинок і її кіт. Чужа країна. Знову розлука. Постійний страх і думки про батька, і дім, і країну.

Нові однокласники. Безтурботні та щасливі. Вчаться, сміються, планують подорожі. Вони не розуміють, що таке війна і насилу уявляють, що таке Україна. І дівчинка зважиться. Напише кілька оповідань і відправить на літературний конкурс. І виграє його у трьохсот носіїв мови. І картинка в її житті знову зміниться. Про неї напишуть газети і розкажуть по радіо, вона познайомиться з найвідомішою німецькою письменницею Корнелією Функе. У неї з'явиться багато нових друзів: видавці та консули, автори та журналісти, священики та професори. Але найголовніше, що її оповідання прочитають і зрозуміють. Життя знову закрутить свій сюжет найнесподіванішим чином. Іноді, тепер уже 15-річній дівчинці буде здаватися, що багато чого з минулого - нереально, але ще цікавіше те, що чекає на неї попереду…

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Харків 2014 2022 2023 Текст Історії мирних молодь переїзд обстріли безпека та життєзабезпечення діти обстріли Донецька розлука з близькими Конкурс есе 2023
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій