Історії, які ви нам довірили
"Іде сусідка. Двоє дочок. "Наталя, де дівчатка?" "Нема дівчаток, нема чоловіка..."
Разом із двома дітьми та чоловіком Анастасія жила у приватному будинку в кілометрі від "Азовсталі".
"Виживали, як і всі. Ставнями та подушками барикадували вікна. Якось дитина спала в мене на руках. Ми були на дивані. Свекруха готувала надворі. І раптом на мене летить гаряче повітря, уламки. Я перевернула дитину. Закрила його. Вдавила у диван. Боялася, що задушила. Двері заклинило. Свекр у крові. Він сидів на кухні навпроти вікна, обідав. Авіабомба впала на будинок Червоного хреста. Я вибігла. Бачу, йде сусідка. У неї було двоє дочок.
- Наталя, де дівчатка?
- Нема дівчаток, нема чоловіка.
Одну дівчинку занесли до нас у хату. Вся в крові, непритомна. Тоді із 14 загинули 7 людей. Діти, жінки. Хто переховувався у підвалі", - розповіла жителька Маріуполя Анастасія.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
