Історії, які ви нам довірили
Двадцять четвертого лютого у мене був день народження. Замість привітань я почув вибухи. До восьмого березня я з родиною прожив під обстрілами. Потім я, дружина і четверо дітей виїхали до Запоріжжя.
Згодом я забрав паралізовану тещу.
Майже рік з дружиною їздив додому, аби позабивати вікна та забрати побутову техніку. Зараз такої змоги немає.
Знаю, що всі будинки у селі розбиті. Майбутнє я бачу лише вдома. Після перемоги повернусь у рідне село та буду відновлювати будинок.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Запоріжжя
Місце подій:
Залізне
Дата інтерв'ю:
12.03.2024
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Текст
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
