У перший день війни ми чули канонаду. До нас дуже багато прилітало снарядів, а я проживаю одна. Це було дуже страшно. Я на пенсії по інвалідності.
Хліб нам привозили лише один раз - росіяни просто не пропускали машини через блокпости.
Самій було дуже страшно, тому я переїхала до дітей. Після обстрілів на їхній вулиці не залишилось жодного вцілілого будинку.
Ми вирішили виїжджати. Нас вивезли волонтери. Дорога була спокійною.
Виїхала в Запоріжжя. Найголовніше зараз, що всі живі, всім можна зателефонувати. Я дуже хочу, щоб війна закінчилась якнайшвидше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.