Олійник Анна, учениця 11 класу Полонського ліцею №2 імені О.Боброва
Вчитель, що надихнув на написання есе - Кудряшова Олеся Миколаївна
Я щаслива, що народилася саме в Україні. Моя Батьківщина має неймовірні краєвиди, про їх красу можна говорити вічно. Природа Карпат милує око. Цей регіон прекрасний у будь-яку пору року. Наш край має красиві водоспади, моря, гори. Гора Говерла – найвища гора. Мандруючи Україною, можна побачити просто дивовижні місця.
Зараз у нашій державі війна. Дні і ночі наші мужні захисники та захисниці боряться за існування й незалежність нашої Вітчизни, щира їм подяка за можливість жити, навчатися та працювати.
Кожен з нас, як може, так допомагає Збройним силам України і робить великий внесок до наближення перемоги. Сучасні хлопці та дівчата є неймовірним прикладом для наших маленьких друзів.
Українська мова - символ ідентичності та засіб спілкування, завдяки чому ми зберегли свою унікальність. Уже було безліч спроб знищити українську землю та мову, але нікому це ще не вдавалося і не вдасться. Можна забрати землю, а любов до рідного краю, яка живе в серці кожного з нас, відняти не зможе ніхто і ніколи.
Отже, в чому моя суперсила? У тому, що я українка. Пишаюся тим, що народжена на українській землі. Тут мені затишно, тут мій дім, сім’я, мама, тато, вся родина, тут кожен куточок такий рідний та дорогий серцю. Гордість за свою країну - частина мене. Я вірю у єдність нашого духу. Віра в майбутнє України надихає прагнути й досягати позитивних змін.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.