Мені 35 років, у мене дві донечки. Живемо у Дружківці, нікуди не виїжджали.
В перший день війни ми дуже злякалися, звичайно.
Все нас шокує, ми дуже переживаємо за цю всю ситуацію. Немає роботи, немає стабільності.
Десь пів року тому газу не було. Води теж, ми носили воду баклажками.
Дуже переживаємо, щоб все було добре. Щоб не довелося кудись їхати.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.