"Евакуація вийшла мені боком"

Я із Краматорська. Живу у своєму будинку, працюю на землі. Пенсія маленька, доводиться заробляти.

Як розпочалася війна, син зателефонував, сказав, щоб я збиралась виїжджати. Ледве мене з невісткою вмовили. Ми виїхали 20 квітня. Син завіз мене у Дніпропетровську область, у село Софіївку. Там я залишалась пів року. Залишила там усе здоров'я, бо від неробства божеволіла. А потім ще ногу зламала - місяць сиділа чи лежала, взагалі жах. Я звикла працювати все літо, а там довелося сидіти. Навідпочивалась на все життя. Тепер повернулася додому, а тут бур'яни вищі за мене, картопля і морква вся пропала. Топлю пічку бур'янами. Малину обрізаю, хміль усе навколо заплів. Евакуація вийшла мені боком. Краще б вдома сиділа.

На Дніпропетровщині мені давали гуманітарну допомогу і тут дають. Щовівторка хліб дають. З цим проблем немає. Тільки зі здоров'ям проблеми.

Війна на всіх погано вплинула.

У мене є господарство - кури. Є турбота.

Найважче було лежати зі зламаною ногою. Не було ні телевізора, ні книжок. Добре, що зошити взяла, записувала з інтернету про сад-город.

Якби нам зброю дали європейці, уже давно б війна закінчилась.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/