Історії, які ви нам довірили
Мені 19 років, я виїхала з Луганської області, міста Гірського. До війни все було добре. Вдома я працювала. Допомагала батькам.
З початком війни дуже тяжко було з продуктами, їжею. Не було навіть хліба.
Шокувало те, що не припинялись обстріли і вбивали знайомих.
Евакуація теж відбувалась під обстрілами. Ми виїжджали з близькими, дуже мало взяли речей з собою. Виїхали більш-менш нормально.
На той час ми самі не вибирали, куди їхати. Де знайшли місце з якимось житлом, туди і поїхали. Вибору не було.
Мрію про майбутнє без війни. Щоб було все спокійно, щоб йти на роботу і не думати, що мене може вбити.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
