"Дуже сумую за своєю домівкою"

Мене звати Артем. Мені 13 років. Я з міста Лисичанськ, не дуже велике воно, та красиве і в ньому я народився. Це мій рідний дім, дуже сумую за ним. Я зараз у місті Дніпро і воно мені дуже подобається воно велике, красиве. В мене з’явилися нові друзі з школи, вони дуже класні і смішні. Ця війна змінила моє життя, я тепер не ходжу до школи кожен ранок, я більше не можу повернутися до дому з мамою та татом.

Я хочу, щоб війна закінчилася і ми повернулися до дому. Я дуже сумую за своєю домівкою і за своїми іграшками. Я вдячний своїм батькам, тому що вони мене вивезли з Лисичанську, тому що там зараз ніяк не виїхати. Я мрію про те, щоб війна закінчилася і повернутися додому, і щоб в мене були подарунки на Новий рік і на день Святого Миколая.